6 живих альбомів

6 живих альбомів

6 живих альбомів

15.12.2018 | Journal | No Comments

Щоб трохи відволіктися від політичних тем, хочу поділитися музикою яку люблю. Давно маю бажання зробити допис на музичну тему. Тут шість альбомів які мене переносять до концертного залу чи стадіону.

Це дуже особистий музичний «рейтинг», альбоми не в порядку значимості, вони всі дуже важливі. Та й порівняти їх неможливо, жанри абсолютно різні. Це не рейтинг груп чи альбомів, а лише живих концертних записів. Обрати мені було не важко, адже тут їх навіть не десять. І так, почнімо з Massive Attack.

Massive Attack – Live At Albert Hall (1998)

Цей диск ідеально слухати в навушниках, я так і роблю всі ці роки. Чудовий матеріал для пірнання в глибини звуку з першої композиції. Якась неймовірна атмосфера і ефект присутності.

Laibach – Ljubljana-Zagreb-Beograd (1993)

Перший альбом який я взагалі послухав на CD-носії. Я і досі безмежно вдячний батькові за привезений з Європи музичний центр Philips. Хороша аудіо-система на початку дев’яностих незрівнянна розкіш і я мав таку. Платівки, касети, диски, повний фарш.

Для скептиків які знають, що це за альбом, хочу уточнити. Я справді дуже любив слухати цей CD. Не лише за для спостерігання шокової реакції у непідготовленого слухача. Хоча і це мені приносило не аби яке задоволення. Однозначно такий диск слухати краще наодинці, повністю занурюючись в атмосферу і не боятися видатися збоку психом відбитим на всю голову. А, ну і гучність має бути пристойна, без неї зовсім не той ефект, крутіть на максимум.

Richard Bona – Bona Makes You Sweat (2008)

В мій плейліст цей альбом увійшов кілька років назад, відносно недавно. Але без Річарда Бони мій музичний всесвіт був би тепер неповноцінний.

Цей альбом наповнює радістю і позитивом. Чувак реально випромінює світло. Достатньо послухати і хмари розступаються.

Dire Straits – Live At The BBC (1995)

На мою думку це найкращий альбом Dire Straits. Звісно, маю всю їхню дискографію на HDD, але слухаю лише цей запис. Концерт дуже короткий, після останньої композиції виникає непереборне бажання запустити по другому колу.

Cypress Hill – Live at the Fillmore (2000)

Живий Cypress Hill це щось інше ніж студійний (люблю обидва). Вибухова енергія передається слухачу і починаєш махати руками і головою. Маю дивну звичку слухати цей диск літом в машині. Хороша розминка для хребців шиї поки в заторі, збоку виглядає точно по-дурному. Вони справді геніальні в своєму безумстві. Все ж не можу радити його для авто, можна увійти в раж.

Squarepusher – Do You Know Squarepusher – 2CD (2001)

З цього альбому я познайомився з творчістю неймовірного музиканта Томаса Дженкінсона він же Squarepusher. Дістати такий диск це була подія. Чітко пам’ятаю цей черговий традиційний похід до Олега Мосесова. На той момент він вже виїхав з магазину на проспекті Свободи і перебрався в прибудову/сарай у подвір’ї того ж таки будинку. Справжня підпільна піратська точка, андеграунд.

Перебираєш пальцями коробки з дисками, знову і знову по колу, щось наважуєшся поставити прослухати. З болем у серці вибираєш які два з трьох дисків купити і який відкласти до кращих часів, коли буде трохи більше грошей.

Я шукав якихось нових потужних музичних вражень на зразок як від Ministry, але порядного індастріалу щось не з’являлося. Диски були для мене дорогими, тому аби що не купував. Це подвійний альбом. Перший диск мене приголомшив, поставив  другий диск і відразу зрозумів — це нова галактика. 

Божевільний концертний виступ в Японії мене просто порвав. На той час не було Ютубу і про то як виглядають музиканти, як вони грають, можна було тільки фантазувати. З цим диском було складно, уявити щось, чого ніколи не бачив, дуже складно. Як може виглядати такий концерт не було навіть натяків. Я взагалі не розумів як грають електронну музику вживу. Все як вчора, наскільки сильне враження на мене справив Squarepusher.

Це тепер все частіше ми спершу бачимо кліп а потім шукаємо де послухати альбом. За моїми спостереженнями молодь взагалі не слухає альбомами, окремі треки вирвані з чогось цілісного у випадковому порядку в онлайн потоці. Думаючи про цей факт відчуваєш себе древнім.

На цьому і кінець мого списку. Не багато, але чесно. Я не став включати в перелік концерт Rammstein у Берліні чи виступ Blue Man Group, в першу чергу їх треба дивитися.

Сподіваюся хтось для себе дізнається про нову-стару групу, а хтось згадає, що теж має такі папочки з mp3 і включить ввечері для настрою.



Share this article:



Would you like to share your thoughts?

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *