В камені на віки

В камені на віки

Спадковість і традиції дуже важливі в культурі, та і не тільки в ній. Всі культурні явища базується на фундаменті попередніх надбань, тенденції виникають із різних джерел і трансформується з плином часу. Проте, що стосується  української культури, ми маємо весь час ситуацію, коли традиції руйнуються і втрачаються, не залишаючи нічого, чи залишаючи дуже мало наступним поколінням. Це дуже шкодить нам.  Така відсутність спадковості прослідковується  навіть на побутовому рівні,  на таких простих речах як приватна власність, місце проживання і родинні зв’язки. Простий факт, мої діти тепер можуть бавитися іграшками, які належали мені чи моїй дружині. Покоління моїх батьків чи їх батьків такої можливості не мали. Причини, думаю, всім зрозумілі, двадцяте століття для українців це – чорна доба. Зрозуміло, це стосується не лише іграшок. В Італії я дуже добре відчув власне цей зв’язок віків і епох. Чи в тих же трафаретах капітельною антиквою, про які писав, чи в вирізаних в камені словах, що витісують сьогодні так само, як і тисячу, дві років до того. Зразу зауважу, що такого відзнятого матеріалу могло б бути набагато більше, я не все фотографував через нестачу карток пам’яті.

Архаїчність цих зразків мене просто підкуповує :)

Ці дроти відразу нагадали мені наші дроти, прокладені через ліпнину в наших під’їздах :) Ми таки маємо щось спільне з італійцями.

Така рамка дуже часто зустрічається на фасадах, не знаю де і як, але теж таку хочу десь застосувати.

Деякі написи інкрустовані, а не просто вирізані. Тут морський клімат зруйнував м’якішу породу, але не зміг твердіші вставки. Виглядає дуже цікаво.

Інкрустованих написів доволі багато, різного часу і матеріалів.

Сучасні зразки власне :) Думаю це робота програмованого станка, аж надто досконало. Логотипчики потішили.

Гельветика передає вітання :)

Цей вхід мене просто обезкуражив.

Дуже цікаво було що там за цими воротами, шкода, що було зачинено. По надпису «Verum Ipsum Factum» знайшов в Мережі, що це вхід до Інституту архітектури в Венеції.

Це фото не моє, але на ньому краще видно напис.

Ну і мене,звісно, добило використання класичного шрифта для позначення люків якихось комунікацій. Це апофеоз :)