
Запоріжжя
Випала чудова нагода відвідати Запоріжжя. Як то кажуть приємне з корисним, відрядження в нове для мене місто. Тож я потрохи просуваюся в своїх дослідах Сходу України. Запоріжжя справило на мене гарне враження, в міста є виразне своє обличчя, образ. На відміну від Дніпропетровська я зміг побути тут довше, аж півтори доби. Цього вистачило щоб отримати позитивні емоції і нагулятися вулицею Леніна. Вона така довга і широка, що на інші вулиці не лишилося ні часу ні сил. Запоріжжя це бенефіс соцреалізму у всій величі. Звісно не без нашарувань сучасності у вигляді кондиціонерів, пластикових вікон, вивісок і вітрин. Тема Леніна проходить червоною ниткою через “неймінг” в Запоріжжі. Проспект Леніна, Дніпрогес ім. Леніна, площа і т.д. Як добре що прийняли закон про декомунізацію і скоро це відійде в минуле.
Велика враження звісно справляє Дніпро з гранітними скелястими берегами. Хортиця як висловився колега, місце сили і є дуже важливим для нашої ідентичності. Попри це Хортиця зовсім не розкрита в своєму потенціалі і потребує стратегічного підходу. Думаю в Запоріжжя все попереду і тут знайдуть свою туристичну нішу.
Окремо хочеться сказати за приватну колекцію зброї Віталія Шлайфера. Я вражений об’ємом збірки і різноманітністю експонатів. Є абсолютно різні по періодам, географії і вартості екземпляри. Буде помилкою якщо ідеї запорізького колекціонера по створені музею так і не найдуть підтримки влади навіть після його смерті.
1 коментар